< Повернутися

Сумські семінаристи молилися про благополучну евакуацію українців з китайського міста Ухань

Всі християни знають, що: "Бог є любов" (1 Іоанна 4:8).

"Любов терпляча, добра, не заздрісна, не хвалькувата, не пихата. Вона не поводиться непристойно, не егоїстична, не скора на гнів, не злопам’ятна. Любов ніколи не радіє злу, але радіє правді. Любов завжди терпить, завжди вірить, завжди сподівається, завжди стійка. Дар пророцтва, дар мов, дар знання — усе це зникне, але любов ніколи не скінчиться" (1 Кор. 13:4-8).

Це – Божественний опис любові. Це те, на що схожа Його любов і чого мають прагнути всі християни. Найбільше вираження Божої любові відкривається нам у Євангелії від Іоанна 3:16: "Бо так сильно полюбив Бог цей світ, що віддав Свого Єдиного Сина заради того, щоб кожен, хто в Нього вірує, не був загублений, а здобув вічне життя".

22 лютого 2020 року у стінах Сумської духовної семінарії з благословення ректора духовної школи Високопреосвященнішого Євлогія, митрополита Сумського і Охтирського, у зв'язку з останніми подіями, що відбулися з евакуйованими українцями із китайського міста Ухань, студенти молилися за примноження любові та викорінення ненависті серед наших співвітчизників. Молебний спів очолив проректор з навчально-виховної роботи архімандрит Антоній (Бондаренко).

"І відкриється на Страшному суді, що єдиним сенсом всього життя на землі була Любов"  (митрополит Сурожський Антоній (Блюм)).